Зміст сторінки
Коротко
- Що таке стент
- Сітчаста трубочка, яка тримає артерію серця відкритою; ставить інтервенційний кардіолог
- Два препарати проти тромбів
- Аспірин і клопідогрель, тикагрелор чи прасугрель — зазвичай 6–12 місяців, далі один препарат постійно
- Скасовувати ліки самому
- Не можна: зростає ризик тромбозу стента та інфаркту
- Навантаження
- Ходьба з перших днів; після планового стентування до звичних справ — зазвичай за тиждень
- Тривожно
- Біль у грудях, що не минає за 5 хвилин у спокої чи після нітрогліцерину, — телефонуйте 103
- Коли шунтування
- Звуження повертаються знову й знову, уражено кілька артерій чи стовбур лівої коронарної артерії
Що таке стент у серці?
Стент — тонка металева сітчаста трубочка, яку на балоні заводять у звужену артерію серця і розправляють. Він лишається в артерії назавжди і тримає її просвіт відкритим, щоб кров вільно надходила до серцевого м'яза.
Стентування виконує інтервенційний кардіолог через прокол артерії на зап'ясті чи в паху — так само, як коронарографію. Сучасні стенти вкриті ліками, які поступово виділяються і зменшують ризик повторного звуження. За кілька місяців стент вкривається внутрішньою оболонкою артерії і стає частиною її стінки.
Стент усуває звуження, але не саму ішемічну хворобу серця: атеросклероз лишається і може звужувати інші ділянки артерій. Тому після стентування лікування не закінчується, а триває все життя.
Які ліки приймати після стентування і як довго?
Обов'язково — два препарати, що не дають утворитися тромбу в стенті: аспірин і ще один — клопідогрель (його знають, зокрема, за назвою «Плавікс»), тикагрелор або прасугрель. Це називають подвійною антитромбоцитарною терапією; скільки її приймати, визначає кардіолог.
За європейськими настановами після планового стентування два препарати зазвичай приймають 6 місяців, після інфаркту чи нестабільної стенокардії — 12 місяців. Якщо ризик кровотечі високий, строк можуть скоротити, а якщо високий ризик тромбозу — подовжити. Потім, як правило, лишається один препарат — аспірин або клопідогрель — постійно.
Крім того, зазвичай призначають:
- статин — щоб знизити «поганий» холестерин і сповільнити атеросклероз;
- препарати від тиску, а за потреби — від цукрового діабету чи серцевої недостатності;
- ліки для захисту шлунка: з двома антитромбоцитарними препаратами вищий ризик шлункової кровотечі.
Якщо ви приймаєте антикоагулянт — наприклад, через фібриляцію передсердь, — схема інша, і її складає кардіолог індивідуально.
Чи можна самому припинити «Плавікс» чи інші ліки після стентування?
Ні. Якщо раніше строку припинити антитромбоцитарні препарати, у стенті може утворитися тромб, а це зазвичай означає інфаркт. Найвищий ризик — у перші місяці після стентування.
Не кидайте ліки через синці, кровоточивість ясен, побічні ефекти чи тому, що закінчилися таблетки. Спершу зверніться до кардіолога: за потреби він замінить препарат.
Перед лікуванням зубів, операцією чи іншою процедурою скажіть лікарю, що маєте стент і які ліки приймаєте. Видалення зуба і звичайне лікування здебільшого роблять, не скасовуючи ліків. Чи потрібна перерва перед більшим втручанням, вирішують кардіолог разом з лікарем, який його виконуватиме; планові операції часто відкладають, доки не мине строк подвійної терапії.
Кровотеча, яка не зупиняється, чорний кал, кров у сечі чи блювання кров'ю — телефонуйте 103.
Які фізичні навантаження можна після стентування?
Ходити можна вже в перші дні, а після планового стентування до звичних справ зазвичай повертаються приблизно за тиждень. Регулярні помірні навантаження — частина лікування: вони тренують серце і допомагають контролювати тиск, вагу, холестерин і цукор.
- перші дні — бережіть руку, через яку проводили катетер: не піднімайте нею важкого і не спирайтеся на неї; якщо прокол був у паху, приблизно тиждень обходьтеся без важкого і різких рухів;
- далі — щоденна ходьба з поступовим збільшенням темпу і відстані;
- надовго — щонайменше 150 хвилин помірних навантажень на тиждень: швидка ходьба, велосипед, плавання;
- силові вправи — з помірною вагою, без затримки дихання, після погодження з лікарем;
- інтенсивні тренування і змагання — лише після навантажувального тесту і дозволу кардіолога.
Якщо стент ставили під час інфаркту, відновлення довше: навантаження збільшують поступовіше, найкраще — у програмі кардіореабілітації. Біль у грудях, сильна задишка, запаморочення чи перебої під час навантаження — сигнал зупинитися і сказати про це лікарю.
Чи потрібна реабілітація після стентування?
Так, особливо після інфаркту. Кардіореабілітація — це тренування під наглядом фахівців разом з навчанням, як приймати ліки, харчуватися і контролювати фактори ризику; європейські настанови радять її людям з ішемічною хворобою серця, зокрема після інфаркту і стентування.
Навантаження в програмі підбирають за результатами обстежень і збільшують поступово, стежачи за пульсом, тиском і самопочуттям. Реабілітація зменшує ризик повторних серцевих ускладнень і допомагає швидше повернутися до роботи і звичного життя. Якщо такої програми поблизу немає, попросіть кардіолога скласти план ходьби і вправ удома.
Як харчуватися після стентування?
Так само, як при ішемічній хворобі серця загалом: середземноморський тип харчування з овочами, фруктами, бобовими, рибою і цільними злаками, менше 5 г солі на добу, якомога менше тваринних жирів, ковбас і солодощів.
Харчування не замінює статину. Для більшості людей зі стентом цільовий рівень «поганого» холестерину (ЛПНЩ) — нижче 1,4 ммоль/л, і самою дієтою його зазвичай не досягти. Принципи ті самі, що й після шунтування, — докладно на сторінці «Харчування після шунтування і операції на серці».
Що контролювати після стентування: тиск, холестерин, цукор?
Тиск, холестерин і цукор крові — і повністю відмовитися від куріння. Саме ці фактори визначають, як швидко атеросклероз звужуватиме артерії далі, зокрема й поруч зі стентом.
- тиск — для більшості людей ціль нижче 130/80 мм рт. ст., якщо такий тиск добре переноситься; конкретну ціль назве лікар; вимірюйте тиск удома і записуйте;
- холестерин ЛПНЩ — зазвичай перевіряють через 4–8 тижнів після початку чи зміни лікування, далі — регулярно;
- цукор — при діабеті тримайте глюкозу в межах, які назвав лікар;
- куріння — кинути повністю; кальян і нагрівальні тютюнові вироби теж шкодять судинам;
- вага — поступово знижувати, якщо вона надмірна.
Чому болить серце після стентування і коли це небезпечно?
Неприємні відчуття чи легкий біль у грудях у перші дні після стентування бувають і зазвичай минають самі. Тривожно, коли біль тисне, стискає чи пече за грудиною, віддає в руку, шию чи щелепу, з'являється під час навантаження або в спокої: це може бути звуження чи тромбоз стента.
Біль чи тиск у грудях, що не минає за 5 хвилин у спокої або після нітрогліцерину, — телефонуйте 103. Не їдьте до лікарні самостійно за кермом.
Якщо біль повертається під час ходьби чи підйому сходами і минає в спокої, як до стентування, — зверніться до кардіолога найближчими днями, не чекаючи планового огляду. Так часто проявляється рестеноз або нове звуження.
Буває й біль, не пов'язаний із серцем, — від м'язів, хребта, стравоходу чи шлунка. Розрізнити їх може лише лікар, тому новий біль у грудях — завжди привід звернутися. Звертайтеся і тоді, коли місце проколу набрякає, кровить чи болить дедалі сильніше, а рука стає холодною, блідою чи німіє.
Чому після стентування буває задишка?
Одна з частих причин — тикагрелор: у частини людей він спричиняє відчуття нестачі повітря, зазвичай легке, яке нерідко минає з часом. Але задишка буває й ознакою того, що серцю бракує крові чи воно слабшає, тому про неї треба сказати кардіологу.
Не скасовуйте тикагрелор самостійно: якщо задишка заважає, лікар може замінити його іншим препаратом. Задишка разом зі слабкістю і блідістю буває ознакою прихованої кровотечі чи анемії — це теж привід звернутися до лікаря. Раптова сильна задишка, особливо разом з болем у грудях, — телефонуйте 103.
Що таке рестеноз і тромбоз стента?
Рестеноз — поступове повторне звуження всередині стента через розростання тканини стінки артерії; найчастіше він розвивається протягом першого року і проявляється поверненням стенокардії. Тромбоз стента — раптове закриття стента тромбом: трапляється рідко, але зазвичай спричиняє інфаркт.
Стенти, вкриті ліками, звужуються значно рідше, ніж старі стенти без покриття. Ризик рестенозу вищий при цукровому діабеті, довгих звуженнях, у тонких артеріях і в місцях розгалуження. Тромбоз стента найчастіше трапляється в перші тижні й місяці, особливо якщо раніше строку припинили антитромбоцитарні препарати.
Рестеноз зазвичай лікують повторним втручанням через катетер — ще одним стентом чи балоном, вкритим ліками. Нові звуження в інших ділянках артерій — не рестеноз, а прогресування атеросклерозу: від нього захищають ліки і контроль факторів ризику. Планову коронарографію «для перевірки», коли симптомів немає, європейські настанови не радять: обстеження призначають, якщо повертаються біль чи задишка або це показав навантажувальний тест.
Скільки живуть після стентування?
Єдиної цифри немає: тривалість життя визначає не сам стент, а стан серця й артерій і те, наскільки добре вдається контролювати хворобу. Стент не скорочує життя, а під час інфаркту — рятує його.
При інфаркті стент швидко відкриває закриту артерію і зберігає серцевий м'яз. При стабільній стенокардії стентування передусім полегшує біль і задишку, а на тривалість життя найбільше впливають ліки і спосіб життя. На прогноз впливають:
- чи був інфаркт і наскільки постраждав серцевий м'яз;
- скільки артерій уражено і чи звужений стовбур лівої коронарної артерії;
- скоротлива функція серця — фракція викиду за ехокардіографією;
- цукровий діабет, хвороби нирок, вік;
- куріння, рівень холестерину і тиску, вага, рух.
Частину цього змінити не можна, але прийом ліків, куріння, холестерин, тиск і рух значною мірою залежать від вас. Саме в цьому — головний резерв для довшого життя зі стентом.
Коли після стентування потрібне шунтування?
Коли звуження в стентах повертаються знову й знову, з'являються нові звуження в кількох артеріях або уражається стовбур лівої коронарної артерії. Тоді кардіолог, інтервенційний кардіолог і кардіохірург разом вирішують, чи доречне ще одне стентування, чи надійніше коронарне шунтування.
Шунтування частіше розглядають, якщо:
- рестеноз повторюється, особливо довгий чи в кількох стентах;
- уражені стовбур лівої коронарної артерії або всі три основні артерії серця;
- є цукровий діабет і звужено кілька артерій;
- звуження довгі, звапновані або артерія повністю закрита і її складно відкрити стентом;
- знижена скоротлива функція серця або водночас треба оперувати клапан.
Стенти не заважають операції: шунт вшивають в артерію нижче ураженої ділянки. Іноді доречний гібридний підхід — шунт через невеликий розріз між ребрами (MIDCAB) і стенти в інших артеріях. Як порівнюють обидва методи, — на сторінці «Стентування чи шунтування», про саму операцію — «Коронарне шунтування».
Стентування виконують інтервенційні кардіологи, а кардіохірург Андрій Судус — коронарне шунтування в КЛДЦ «Сімедгруп». Якщо стенокардія повертається після одного чи кількох стентувань, покажіть запис коронарографії кардіохірургу: на очній консультації або через другу думку онлайн.
Питання пацієнтів
Ні. Стент не відчувається, а за кілька місяців вростає в стінку артерії і зміститися не може. Він не спрацьовує на металошукачах в аеропорту; МРТ зі стентом здебільшого можна робити — покажіть лікарю виписку з даними про стент.
Стент не зношується і не потребує заміни: він лишається в артерії назавжди. Проблемою може стати не сам стент, а повторне звуження в ньому або нові бляшки в інших місцях, тому лікування ішемічної хвороби серця триває все життя.
Так. При рестенозі чи нових звуженнях повторне стентування — звичайна практика. Але якщо звуження повертаються знову й знову або уражено кілька артерій, варто обговорити з кардіохірургом, чи не надійніше шунтування.
Після планового стентування без ускладнень — зазвичай приблизно через тиждень, якщо робота без важкої фізичної праці. Після інфаркту і при фізичній праці — пізніше. Точні строки визначає лікар з огляду на ваш стан і роботу серця.
Якомога менше. Алкоголь підвищує тиск, а разом з антитромбоцитарними препаратами — ризик шлункової кровотечі. Курити треба кинути повністю.
Джерела
- Vrints C. та ін. 2024 ESC Guidelines for the management of chronic coronary syndromes. European Heart Journal, 2024.
- Byrne R.A. та ін. 2023 ESC Guidelines for the management of acute coronary syndromes. European Heart Journal, 2023.
- Neumann F.-J. та ін. 2018 ESC/EACTS Guidelines on myocardial revascularization. European Heart Journal, 2019.
- Visseren F.L.J. та ін. 2021 ESC Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice. European Heart Journal, 2021.
- Ambrosetti M. та ін. Secondary prevention through comprehensive cardiovascular rehabilitation: From knowledge to implementation. 2020 update. European Journal of Preventive Cardiology, 2021.
Автор і рецензент: Андрій Судус, кардіохірург, к.мед.н.
Інформація має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря.
Ще в цьому розділі
-
Консультація
Що взяти з собою, скільки коштує і що ви дізнаєтеся на прийомі. -
Друга думка онлайн
Надішліть обстеження — лікар скаже, чи потрібна операція, ще до поїздки. -
Підготовка до операції
Обстеження, ліки, зуби, дихальні вправи — що зробити до госпіталізації. -
Життя після операції
Етапи реабілітації, кермо і робота, ускладнення, задишка після шунтування й інвалідність.